на 99 % являться короткохвильовою радацю.
хвиль ультрафолетову та нфрачервону радацю. Сонячна радаця
включа, крм видимого свтла, ще найближчу до нього по довжин
називають радацю у дапазон хвиль вд 0,1 до 4 мкм. Вона
короткохвильову та довгохвильову радацю. Короткохвильовою
але вже в нших дапазонах хвиль. У метеоролог прийнято видляти
й атмосфера в той же час сам випромнюють теплову радацю,
Наша планета отриму таку радацю вд Сонця. Земна поверхня
що визначаться температурою тла та його здатнстю до випромнювання.
найчастше доводиться мати справу з такою тепловою радацю,
вд абсолютного нуля, випромнюють власну радацю. У метеоролог
¶з фзики вдомо, що вс тла, що мають температуру, вдмнну
(¶Ч) промен та радохвил, як не сприймаються людським оком.
кс (Х)-випромнювання, а також ультрафолетов (УФ), нфрачервон
бачити. Крм того, до радац вдносяться також альфа (a)-,
вд речовини. Окремим випадком видиме свтло, яке можна
випромнювання, одна з форм снування матер, що вдрзняться
Електромагнтна радаця або просто радаця, або ж
ТА СВ¶ТЛОВИЙ РЕЖИМ
Метеорологя клматологя
Комментариев нет:
Отправить комментарий